Маленькі люди чинять самосуд –
В облуді гинуть всі шляхи рятунку,
Любов вони приймають всі за блуд,
А ми пішли у власному керунку.
Що нам до них? У них серця німі:
Вони мовчать і інших так повчають,
Ну а до мене ти приходиш в сні,
Слова твої мене так надихають!
Це не байдужість, ні, це не вона!
Просто думки всі звернуті до тебе,
Бо відтепер я точно не одна,
Тепер рукою лиш подать до неба!
- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
Маленькі люди чинять самосуд,
Сміються та знущаються над нами,
Бо зачерствіло серце – там і тут,
А ми – з кохаючими, теплими серцями…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267252
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.06.2011
автор: Annu4ka