Я тебе перестав розуміти,
Ти мене і раніш не старалась,
Нам нема більш про що гомоніти,
За плечима кохання зосталось.
Мало гарні в собі складові:
Пристрасть, дружбу і вічну повагу.
Перша згасла давно вдалині,
Інше злилось в потворну зневагу.
Голосив я: «Без тебе помру,
Все життя ладен даром віддати!»
Ти принесла одну лиш біду,
Дні щасливі нам марно згадати.
Де нам хімію нову знайти,
Підживити слабенькі флюїди?
Знову в серце твоє не ввійти,
Не зуміли ми вічно любити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267160
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.06.2011
автор: Есмунт