Втомився я з тобою буть
А кинуть, сил не маю
І що мені тепер робить
Скажи, бо сам не знаю
Приходиш ти у день та ніч
Постійно в мої думи
Ти моє серце зусібіч
Скувала вічним сумом
І ось стою серед доріг
Звернуть куди не знаю
На право? Холодно та сніг
На ліво? Дощ без краю
Життя не знає слів - якби
Історія не змінна
Що мав - не зміг уберегти
То лиш моя провина
Цю п'єсу сам я написав
Сам режисер, художник
І роль свою я сам зіграв
Тепер її заложник
Не знаю тільки що в кінці
Прємєру цю чекає
І доля-критик у статті
Напише, що не знаю
Об'яви вітер позривав
А сльози грім змивають
Пусті стільці, на сцені сам
І грати сил не маю
"Вся наша жизнь кругом игра
Мы с вами в ней актеры
И каждому судьба сама
Распределит все роли..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267077
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2011
автор: constanta