Забирай всі свої таємниці
Та іди з ними з мого життя.
Я залишуся сам, наодинці
І втоплю всі свої почуття
В океані байдужості й болю.
Я із пам’яті зітру все те,
Що пов’язане чимось з тобою,
Що колись мені було святе.
Ти підеш і я двері закрию
На мільйон найміцніших замків,
І глибоко ключі всі зарию,
Щоб ніхто їх знайти не зумів.
Я зруйную стежки і дороги,
Знищу я на землі всі мости,
Щоб не мала ніякої змоги
Ти до мене знову прийти.
Я забуду, що ти є на світі,
І, очистивши пам'ять свою,
Я спокійно буду собі жити
У пекельно страшному раю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267004
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.06.2011
автор: Валерій Коваль