Птахи пустили у мені коріння,
проросли міцними крильми,
дзьобами вичищують пір'я,
готують мене до нової зими.
вони щебетом все зайняли,
підірвались і враз полетіли
трохи ближче до голови,
щоб я дихати більш не зуміла
десь у скронях вселились дятли
і довбуть там щодня настирно
з ними ладна від болю волати,
та сиджу у куточку сумирно
а під ребрами б'ється синиця
і тріпоче крильми об стінки
мого бідного хворого серця,
розриває тоненькі судинки
Ластівки у моїх легенях
Звили гнізда із глини і слини,
Журавлі паперові – у жмені,
І колібрі малі з Арґентини
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266955
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.06.2011
автор: neverknowsbest