Видимість твого бажання,
Босоногі бані динь.
Я один. А ти зі мною,
Ніби дзвін усіх гординь,
Ніби спів сирен, що рано
В ранах гнізда в’ють. В огні
Міражами виростають.
Стати осторонь мені,
Біля власного вокзалу,
Власне, залом, зелом, злом...
Ломить душу денна втома,
Дещо втрата. За селом
По пустельних роздоріжжях
Розбрелись маленькі “Я”.
І немає більше літа,
І летить у даль земля.
Тільки я лишив свій стогін,
Стукіт серця, попіл, плач -
Я самий собі свобода
І самий собі палач.
Лакмус лібідо. Лібретто.
Післямова. Постмодерн.
Держить пульс мій акапела
Крапля краплених озер.
Гру вже зіграно. За грати
Сонце впало. Пальми слів
Виростають. Ніби сливи
Крапки падають на стіл.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266916
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 25.06.2011
автор: Василь Кузан