У класі залунав етюд,
Фортепіано мов співає.
За нотами хвилини йдуть,
А їх ніхто не помічає.
Там звуки розсипались так,
Неначе кришталеві кулі
Блищали в сонця промінцях,
Спадали по клавіатурі.
Мов заворожені усі.
Серця, що тихо тріпотали,
Навіки віддались красі,
Із нею в унісон співали.
Здавалось, завжди буде так,
Але мелодія скінчилась.
Лише відлуння доліта,
А ноти в серці залишились.
Хвилина щастя незбагненна!
Іще б хоч раз її відчути…
Ми слухали етюд Шопена.
Цю мить ніколи не забути.
́́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266687
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.06.2011
автор: AMADEUSSA