Я до Тебе ніколи не звикну.
Ти для мене завжди нови́й.
Ти для мене як вранішнє Світло.
Як Тепло.
Як Любов.
Як Дім.
Бо хіба ж до Дому звикають?
В ньому просто живуть або ні.
Звичка ж іноді набридає.
Чи дратує у дні сумні.
Я з очей Твоїх промінь вбираю,
Загорнуся у нього й пливу...
Я до Світла Твого не звикаю.
Я у ньому просто живу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266456
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2011
автор: Ольга Медуниця