Приймати
Тебе
ЗОвсім новОго
і вже давно
не могО
тихим постуком серця,
Пам"ятаючи
Скільки всьогО
Ти дав,
Скільки сердець
надихав
забитись в мені...
Наші діти -
Крилаті,
Повні Життям,
Змальовані Всевишнім
Саме з нас...
МАбуть, вже час
Пробачити
і
Відпустити...
Ти знаєш...
Я тільки вчуся Любити...
А Ти?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266409
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.06.2011
автор: LaLoba