Вогняна куля жаром дише,
Пекуче світло розкидає,
В морських дзеркалах чепуриться,
Від ночі землю зігріває.
Немов багаття велетенське
Хтось запалив в небеснім ґанку,
Нестримно іскрами жбурляє,
Що дотлівають до світанку.
І відбиваючись у росах,
Проміння лагідно жевріє,
В лісах, садах пахучі квіти,
Нестиглі яблука леліє.
І не сховаєшся від сонця,
Що промінцями плюскотить,
Грайливим сонячним зайчатком
В твоїх долонях миготить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266277
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.06.2011
автор: Вікторія Гончарова