Настав день коли Олег і Анна мали йти на корпоратив. Перед дзеркалом Анна провела не так то й багато часу - природа наділила її зовнішністю яка не потребувала коректив за допомогою косметичних засобів - легкого макіяжу було достатньо щоб чоловікам було важко відвести погляд. А ті ж чий погляд ловила Анна рідко втримувались від того щоб не відвести очей. Чоловікам завжди було важко дивитись їй в очі. Час збігав а Анна була не з тих жінок яким було довподоби коли їх чекають. Вона пішла одягати сукню.
З першим дотиком до тканини Анна відчула Щось. ЦЕ була не просто ностальгія. Коли вона надягала плаття то наче не тканина а руки Саші торкались її тіла. Неначе не вітерець пробігся по тілу коли вона піднявши руки догори опустила плаття на плечі а його подих токнувся плечей, рук, животика. Анна відчула неймовірне збудження але все зруйнував дзвінок в двері - це Олег заїхав по неї і забувши свої ключи в машині подзвонив.
Требабуло бачити обличчя Олега коли він побачив дружину. Він немов кіт перед сметаною стояв і не міг і муркнути - лише облизав свої губи і ковтнув слюну - Анна була такою гарною як ніколи. Вона підійшла до Олега і нахилилась щоб взути босоніжки - чоловіку більше і не потрібно було - він припідняв низ плаття і закинув Анні на спину. "Олег, ми запізнюємось" промовила вона, але коли він відгорнув її білизну в сторону і торкнувся пальчиками туди де щойно бушували спогади Анна почала рухатись назустріч пальчикам. Це було наче проти її волі. Плаття знову відкривало її іншу.
Пальці Олега ставали чим далі тим більше вредними і Анна випрямила спину але стиснути ніжки не посміла - навпаки поставила одну ногу на шафку для взуття а сама повернула голову і пристрасно поцілувала Олега. Анна відчувала як він тремтять його вуста, як тремтить він весь, і це ще більше розпалювало пристрасть в ній. Те, що відбувалось далі повторити "на тверезу голову" неможливо - Олег припідняв Анну за талію і посадив на вузеньку тумбу під дзеркалом. За звичайних умов там і просто сісти було незручно - але зараз Анні здалося що у неї виросли крила, та і Олег тук глибоко був в ній як ніколи раніше. Дзеркало хиталось, хиталось не тільки від їх ритмічних рухів а й від того що відображалося в ньому. Анна не контролювала себе - кусала, царапала спину. Олег не впізнавав дружину - але від того вона ще більше йому подобалась.
Хеппі-Енд був дуже бурхливим як і перший погляд на годинник після цього - вони страшенно запізнювались. Анна забігла на мить в ванну, олег згріб з підлоги розкидану з тумбочку косметику і вони понеслись по сходам до авто... Божевільні і щасливі вони пішли на копоратив. Анна була в сукні з бутіку... Вона була іншою!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266268
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.06.2011
автор: Ledy WinD