Сонечко

Я  зрозуміла  одну  річ…  Зрозуміла  нарешті,  чому  саме  «сонечком»  так  багато  дівчат  називають  своїх  хлопців.  Просто  раніше  думала,  що  то  так  просто  від  того,  що  треба  ж  якось  називати  свого  бойфренда.  Ну  у  всіх  там  котики,  зайчики,  масіки.  Це  вже  стало  звичаєм.  Якщо  називаєте  один  одного  просто  на  ім’я,  то  у  вас  одразу  якість  проблеми…  Тому  обов’язково  треба  придумати  пестливе  прізвисько  один  одному.  І  байдуже,  якщо  воно  не  подобається  твому  бойфренду,  він  (бідненький)  все  одно  муситиме  терпіти  це,  бо  це  ж  його  кохана  так  його  називає.  І  не  дай  Боже,  щоб  хтось  з  друзів  дізнався  його,  бо  ж  засміють!  Хоча  в  кожного  з  них  таке  саме  прізвисько,  яке  вони  змушені  носити.
     Але  щось  я  відійшла  від  теми.  Так  от.  Якось  ввечері  повертаюсь  я  собі  з  пар  додому.  Розмовляю  з  чудовою  людиною  по  телефону  і  тут  –  Бац!  Мене  осенило!  Я  чула  твою  посмішку  в  своїй  трубці  і  все  навколо  ставало  світлішим.  Холодний  вітер  вже  не  здавався  таким  жорстоким  і  злим.  Люди  –  такими  чужими  і  заклопотаними.  Сірі  будинки-коробки  перетворились  на  гостинні  і  теплі  помешкання,  що  чекають  своїх  господарів.  Саме  в  той  момент  я  зрозуміла,  чому  ти  для  мене  «сонечко».  Лише  ти  міг  в  дуже  важкі  часи  змусити  мене  сміятись  крізь  сльози,  лише  почувши  твоє  «Бррр..».  Ти  просто  брав  і  освітлював  собою  мої  найтемніші  будні,  розбавляв  той  морок,  який  наганяла  ця  жорстока  осінь…  Зігрівав  своїм  теплом,  хоча  і  був  за  сотні  кілометрів  від  мене.  В  цьому  величезному  місті  було  так  пасмурно,  а  ти  розганяв  усі  хмарки  і  я  їх,  навіть,  не  помічала.  Просто  йшла  і  не  бачила  той  противний  дощик,  що  моросив  і  нагло  розмивав  туш  по  щокам.  Не  помічала  того  холоду,  що  пробирав  би  до  кісток,  якби  там  в  середині  не  гріло  щось…  таке  тепле…  сонячне.  
     Я  завжди  відчувала,  що  ти  якийсь  особливий.  Просто  ти  такий  з  цією  твоєю  брутальністю,  задумливістю  (навіть  філософічністю).  В  тобі  є  якась  риса,  яка  притягує  людей.  Мені  дуже  важко  повірити  в  те,  що  є  хтось,  хто  може  погано  ставитись  до  тебе.  Бо  ти  така  людина,  яка  визиває  лише  хороше.  Можливо,  це  через  те,  що  ти  просто  сам  даєш  усе  своє  хороше  усім,  навіть  чужим  незнайомим  людям.  Та  я  б  назвала  цю  твою  рису  по  іншому…  Ти  даєш  людям  щось  сонячне.  Так  саме  в  цьому  твоя  особливість.  У  твоїй  СОНЯЧНОСТІ.  Саме  тому  для  мене  ти  -  сонечко.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266154
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2011
автор: Pure Poison