О ні...,
Я сам себе переконати не зумів,
Хіба мої ці неслухняні очі ?
І руки божевільні не мої,
І дикі та нестерпні ночі
У вогні...
Я ідола сцуратись не зумів, -
ти володієш мною - твій на віки,-
Знущайся! Твій це рай такий,
безкрайньо межі в ньому так великі ;-
Я напишу Євангеліє - я твій пророк!
Віддам тобі життя, моя Месіє!
Безглуздий, звісно, буде кожен крок
і культ твій - цілковите божевілля...
Твоя ікона - фото на стіні.
Престол - поріг у волошковім цвіті.
І навіть Бог молився би тобі,
якби хоч раз зустрів тебе на світі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266133
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2011
автор: Юрась Пухнастий