Злива…

Це  злива?
О,  це  справжня  злива,
Думки  забились  під  зонти
І  тільки  посмішка  грайлива,
Така  відверта  і  смілива,
Назустріч  краплям  хоче  йти...

Це  грім?
О,  так,  це  справжній  грім,
У  сотню  разом  накувалень,
І  тільки  погляд,  наче  дім,
Кохання  й  затишок  у  нім,
Взаємних  потребує  схвалень...

Це  поцілунок?
О,  смачний,
Вогнем  припав  у  мої  губи,
Такий  доречний  і  п'янкий,
І  тільки  зливи  блиск  страшний
Бажання  освітив  і  груди...

Це  мить?
О,  певно,  вічна  мить,
Два  мокрих  тіла  й  сподівання,
І,  наче,  все  навкруг  горить,
А  зливі  хочеться  залить
Те  полум'я  мого  Кохання...


20.06.2011

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266085
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2011
автор: Serg