Сьогодні про буденне:
Вранці дощ
Змивав останній сон із моїх вікон.
Сни, певне, забуваються із віком,
І вже не пам’ятається, про що ж?
Ну звісно! Про буденне:
Час летів,
І поряд бігла я, усе у справах.
Час, мабуть, найжорстокіша розправа,
Він мною змарнував, перехворів.
І знову про буденне:
Ніч темнить!
Я щирістю не ліпша перед нею,
Бо інколи сама не є своєю
Від того, що тобою так болить!..
коли не про буденне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266029
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.06.2011
автор: Анна Дікс