Знову шаленеє море... цілунків...
Мене в полон свій бурхливий... забрало.
В нетрі забрало- собой оповило...
Цілими тижнями ... пестило жваво.
Ой же ...які вони всі ...та гарячі...
Тії цілунки... їх хочеться вдосталь.
Чом же тих пестощів... дуже замало?!
Де ж оті руки... та ніжнії плечі?!
Що так сумують... дарують блаженство...
Що нас кохають... і нам відмовляють.
Де ж оті вії, та гарнії очі?!
Що до звитяг надихають... буремних.
© Copyright: Мастер Степанов, 2011
Свидетельство о публикации №11103239616
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265883
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2011
автор: Мастер Степанов