на пам"ять про нас залишиться
оце неясне моросіння,
мов кігті під шкіру. Правиці
всі пальці судомить в молитві,
допоки ще не скалічено
останню з не морених душу.
Аж раптом і тиша за глину,
і простір та й наче за небо.
Чого ж ти іще зажадаєш,
Коли навіть снів не зосталось
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265817
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.06.2011
автор: Бука