Місяць крислатий...
цеберку похнюпившись...
ніс, та й беркицьнувся
воду всю виливши.
"Дощ , мов з відра!"-
чувся гомін по вулиці,-
"Швидше худобу у хлів ...
заганяйте но!"
Ревли корови і кози всі мекали...
Ґвалт, ґелґотіння...
в тимпани хтось брязкає.
Ревли корови і кози всі мекали -
Грім гуркотів,
мов хотів від них
спекатись.
Шибки дрижали
від страху соромлячись.
Баба на возі
вищала, мов різана,
ледве в калюжу
не впала -
вдержалася.
Дід реготав,
ту картину, побачивши...
гепнувся сторчма...
лежав розкорячившись.
Кінь зупинивсь,
головою похитував:
"Зроду такого
ніколи не бачив він!"
Діда та бабу тих,
ви не шукайте бо...
Кінь той, що вгледів це...
мабуть все вигадав.
Місяць крислатий...
цеберку похнюпившись...
ніс, та й беркицьнувся
воду всю виливши...
© Copyright: Мастер Степанов, 2011
Свидетельство о публикации №11103276020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265597
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.06.2011
автор: Мастер Степанов