Боюся інколи своїх віршів -
Вони сердиті, злісні, іронічні,
Сатира сиплеться з усіх боків
Приперчена, впакована у вічність.
Життя у байці, гострому слівці,
Життя у правді є невідворотнім.
Якщо ви йтимете, немов сліпці -
Сатира непотрібна для безодні.
Боюся інколи своїх віршів,
Бо правда - зброя від насилля,
Вона подалі кличе від гріхів
Та надає змаганню знову сили.
Боюся інколи своїх віршів -
Життя від них поробиться нестерпне,
Проте із ними легше і тепліш -
Така поезія навіки є безсмертна!
11.06.2011 року Сокаль
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265556
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.06.2011
автор: hronik