Щось рано липи у Сокалі зацвіли,
П'янкими ароматами озвалися навколо.
Природа пестить і дивує нас завжди,
А соловейко заливається у соло.
Життя - це світло й Божа Благодать
І як заїжджено ця фраза не звучала -
Потрібно Богу все сповна віддать,
Щоб потім щастя навкруги лунало...
А річка все хвилюється в борні
І чайка падає в стихію величаво,
Колишеться стерня у всій красі,
Черешні падають тихенько під ногами.
Та палить сонце десь в височині,
Тіла розкинулись на псевдопляжах
Зарослих бур'янами. Тільки комиші
Він вітру подиху тихенько ляжуть.
Усе любує око навкруги,
Життя шукає спокою й світанків
І хочеться побільше під веселкою дуги
У романтичності стрічати ранки.
13.06.2011 року Сокаль
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265457
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.06.2011
автор: hronik