Я — свіча

Твій  проникливий  ангельський  погляд
Обпікає  мене,  як  вогонь.
І  не  можу  від  нього  сховатись  —
Забираєш  мене  ти  в  полон.

Стану  попелом  я  і  дотла  догорю,
На  долоні  твої  впаде  серце  моє.
Якщо  хочеш  —  на  пам’ять  його  ти  візьми,
А  як  хочеш  —  розбий,  та  воно  не  скляне.

На  поличку  в  кімнаті  любов  ти  постав,
Я  дарую  на  згадку  всю,  що  маю,  тобі.
Не  забудь  —  пригорни,  обігрій,  поцілуй,
Якщо  гірко  буде  самотній  душі.

Запали  в  темноті  тихо  свічку,
Хай  горить,  догорає  самотня  і  плаче,
Хай  в  долоні  твої  вона  сльози  прольє,
Хай  ридає,  бо  я  не  заплачу...

І  не  думай  її  зупиняти,
Хай  палає  й  горить  нещасна  дотла,
То  душа  моя  так  пропадає,
То  без  тебе  душа  безсердечна  й  німа...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265450
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.06.2011
автор: Оле Чка