В Межиріччі серце моє,
в Межиріччі нива моя:
так віддавна було і є.
Я не чув від людей, що гріх -
напувати свої поля
водогонами від двох рік.
Все приймає моя земля.
Покуштуй, я прошу, хліби -
чи в них язва, чи гіркота?
Словом неба вже не гніви,
бо під ним і земля, й вода, -
все єдине, моє й твоє,
і в Міжріччі нива ота.
Так віддавна було і є.
2007-2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265348
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 16.06.2011
автор: ФедченкоВ’ячик