А ми минем? Минання не для нас?
А ті, яких не бУло, не минають.
Прадавніх зір світіння до "халас,"*
Крізь тіні марев срібно протікає.
Чужі вітрила давніх кораблів
На щоглах вітер напинає сумом,
Де берег предковічних не морів,-
А лиш піски якихось сахаркумів.
Крізь товщу літ летовищ і доріг
Кульбабка пустить пух у новоліття,
Ми там чужинці, стоптаний моріг,
Де відцвіли пелюстки семицвіття.
халас* - кінець (араб.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265282
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.06.2011
автор: Лана Сянська