бракує…
Бракує кисню – ми ще не в раю,
А може, так,- заглибились під воду,
Десь там світліє небо журавлю,
Та ніч ще тягне зоряну підводу.
Бракує миті - ми в ній не жилИ-
В промінні «бабилітабожевілля»,
Опісля рясно венами пливли
Осінні щеми літнього похмілля.
Бракує нас – бо ми іще не там,
Де день такий, коли ніхто не плаче,
Освідчимось колись чужим гріхам,
За те, що разом нас ніхто не бачив.
Бракує слів, а нетутешня ніч
Мовчить цнотливо сумом свого неба
В моїм безсонні... Ти мене поклич,-
Як згусне час від мене і до тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265259
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2011
автор: Лана Сянська