В свої сімнадцять хтось веселий чи сумний.
Хтось бачить світ лишe наївними очима.
А взагалі сімнадцять років - ще дитина,
що до любові, каже, шлях такий простий!
А хтось закохано щебече під віконцем,
себе вважаючи дорослим взагалі...
А хтось романтик, що не носить дзигарів,
для нього відлік - це початок з раннім сонцем!
Для когось ранок - це важка картина сну,
а на обід спожити вистиглий сніданок.
Полинуть в музику і вилетіть на ганок,
все вирувати по омріянім саду...
В свої сімнадцять я люблю весняний вечір!
Бузковий цвіт, його медовий аромат!
Хтось тільки мріє, а я маю в серці Сад,
бо саме Ти його вдихаєш через плечі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265232
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.06.2011
автор: Ліна Біла