О, літня Ніч!.. Ця дивна літня Ніч!..
З думками повінчаюсь, а сни – пріч…
У Місяця я зірку попрошу,
Струшу вечірніх рос зі споришу,
Зберу найяскравіших світлячків –
Хай би Павук із них намисто сплів.
І Ніч ажурну дасть мені вуаль,
А на корону – Річка свій кришталь.
Складу я під подушку всі дари,
Щоб веселковий Сон зійшов згори,
І барвами всю Ніч розфарбував,
А на світанні геть розтав між трав…
Турботливо я Вечір скину з пліч…
І прийде Ніч… Ця дивна літня Ніч…
15 червня, 2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265221
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.06.2011
автор: АнГеЛіНа