№ 1
Культура безкультур’я –
все, як у кіно!
Куди йдемо: на Захід чи в Європу?
Свобода вибору…
І революція думок…
Так всі живуть,
так правильно, так модно.
Я хочу – значить можу все,
чекати годі – зараз.
Тварина чи не так живе:
де їсть – там, вибачте, і…
Не виправдали сподівань
Творця, хоча Його ми образ.
В зарозумілості своїй
ми робимо, що модно.
Собі обравши ідеал,
забули свою сутність!
Відображати не людей,
а Бога нам потрібно.
№2
Коваль свого щастя…
Ви вчилися на коваля?
Ні? Я також, але, певно,
не завадило б.
Яке щастя викую –
таке й буду мати.
А хочеться
справжнього.
Чи не так?
№ 3
Ви скажете, що я – філософ,
але ж мудрість – це прекрасно.
Хто любить мудрість –
той любить себе,
хто ж її не любить –
той самовбивця.
У чому ж мудрість?
№4
- Скажи мені що-небудь.
- Що тобі сказати?
- Що-небудь.
- Та все ж таки,
чим саме ти цікавишся?
На світі ж так багато всього, згодний?
- Скажи щось мудре.
- О, це прекрасний вибір.
Адже пусте в порожнє
не годиться наливати.
А зараз так багато цього,
зазвичай пустого.
Багато й мудрого,
але воно не популярне.
Мабуть, тому, що мало тих,
хто має в серці скарб.
Мудрість – це скарб,
який дається Богом, -
так каже Його Слово.
Ним пустку в серці заповнюй, -
збагатієш вічністю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265129
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.06.2011
автор: скрипалька