Ізідою

Скуйовджені  думки  в  запилених  теоріях.
Практично  навіки  в  душевних  санаторіях.
Римовані  рядки  –  барвистії  метелики.
Тремтять  помічники,  як  привиди-містерики.
Поламані  гілки  дивують  ізотериків.
Де  витвір,  де  шедевр  –  пластмасові  пустелики.
Одвічний  дар  життя  вуальної  істерики.
Несправжності  зерно  вростає  пірамідами.
Людського  мить  буття  –  царицею  Ізідою.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265119
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.06.2011
автор: fialka@