зранку я за звичкою телефоную тобі...набираю десять вже вивчених напам.ять цифр (своєрідний код щастя)...чекаю.
я знаю ти ще спиш, можливо тобі сниться щось приємне, але стрілка годинника невпинно рухається вперед, і тобі час прокидатись..
чекаю...знайомий діджингл...і ось твій сонний голос...такий ніжний, рідний, мій...одразу стає так тепло..
ти вже забув вчорашні непорозуміння і мені зараз не до цього...бо в такі моменти розумію, що люблю тебе. люблю саме такого...і хай рідко тобі про це говорю, але щось таки в цьому є. бо, чорт забирай, нема нічого приємнішого, як твоє "так, кохана" замість сухого "алло"... хочеться дзвонити ще і ще заради хоча б цієї фрази.
прокидайся, мась...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265060
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.06.2011
автор: my soul