Батист

Здоганяй  мій  замріяний  погляд…
Гуркотять  колеса…
Дорога  під  ногами  тверда…
І  б’ються  в  істериці  трави…
Ти  знову  покличеш  вуста  мої  серед  ночі  
Гаряче  чоло  твоє  остудить…
Долоню,  немов  батистову  хустину  прикладу…
Цілющі  ліки  .
Немов  мікстуру,  надіп’єш  із  ріки  пізнань  таємних
Один  єдиний  шанс,  можливість  
Подолати  все!…
Пазурі  відчаю  залишили  глибокі  борозни,
Насіння  страху  й  самоти  вже  пускають  коріння…
І  тріпається  птахом  підбитим  серце…
Кіптява  ночі  впивається  в  очі,  
Цигарковим  димом  корчиться  біль  у  гортані…
Дихай!
Моїм  голосом,
Моїми  вустами,
Тілом  моїм…
Я  повертаюсь,  
Щоб  безупинно  в  твоє  вухо  кричати,  дихай!
Щоб  гарчати  бубном  шаманським,  дихай!
Щоб  рвати  батисти  на  грудях,  прикладаючи  тебе  до  життя,
Волати  всім  серцем,  дихай!
…заскреготять  металеві  ржавілі  заслінки,
Струменем  теплим  ввірвуться    в  легені
Потоки  любові  шалені…
І  збудить  весь  острів  серцебиття!
Гуркотять  безкінечно  колеса…
Дорога  під  ногами  тверда…
І  стеляться  трави  під  наші  тіла…

14.06.2011р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265047
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 14.06.2011
автор: gala.vita