ми всі лицеміри в безликому світі ілюзій,
забуті слова і закреслені кров'ю вірші.
ми всі лиш поети, ми рідні, хоч навіть не друзі...
ховаєм ім'я і обличя, в безпеці себе почуваєм тоді.
так легко поранити душу поету,
сказати слова, яких не повернеш назад.
гадаш писати мені це є легко?
я у вірші відкриваю свої почуття.
насправді, це важко повірити в те,
що існують у світі не тільки зло і брехня.
повірити в те, що почують
й повірять у тебе і твої слова.
нема досконалості в римах і ритмі я знаю,
але ці вірші не для вас, а для себе складаю.
коли не можу вже плакать, а повно болі в душі,
самі собою слова будують вірші..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265015
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.06.2011
автор: Хрустік