Забута людьми та мова,
якою до серця мого в
щасливі миті натхнення
звертається муза блаженна.
Якою Вона до мене
своє промовляє Слово
прадавнє чарівне священне
музики вічної повне.
Ця довавилонська мова,
для людства була єдина.
А нині вона - незнана.
Та близько вже час і знову
згадає її Людина
і Вік Золотий настане.
2007-24.03.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264930
Рубрика: Поетичні маніфести
дата надходження 14.06.2011
автор: ФедченкоВ’ячик