66.КАЛЕЙДОСКОП
Погляд.
. . .
Яке життя чудове!
Тепло ніжно ласкає,
Продовжуєш свій рід,
Щасливий, все радує.
Але...
У піраміді – безліч пірамід,
. . .
Назад би повернутись,
Та час пішов і друге все.
Якщо вернешся – не везе,
Бо не повернешся у те саме.
Не хочеш, але мусиш йти.
Якщо б ще знав – куди?
Національність.
. . .
Як живе у Грузії грузин,
Заснував Болгарію болгарин,
А в “России” – завжди “россиянин”,
То на Русі віками жив русин.
Київська Русь цвіла
І з русинами була.
Нутро.
Як робиш комусь добро,
То може бути лихо.
Буде їздити на тобі
Другим на потіху.
. . .
Та вдобавок ще і скаже,
Що то твоя послуга.
Коли послуга дана -
Вона вже не послуга.
. . .
Як не робиш нікому
Ні добра, ні лиха -
Будеш мати спокій,
Будеш жити тихо.
Сам собі -
Такий щасливий!
Отара.
Без міри барани капусту тнуть,
Що тяжко хтось колись посіяв,
. . .
Без отари – баран не баран,
Та отарі завжди потрібен баран.
Своє.
Своє є своє.
Краще вже
Продати чуже.
І продає.
. . .
То, краще, вчися в нього вже
І об’єднай у світі всіх своїх,
Хай кожен всюди продає чуже
І тягне все і вся до нас усіх.
Якщо би так було,
То було би добре. Але, …
Парадокс.
. . .
Громада керує -
Держава бідує.
Держава керує -
Громада сумує.
Самоврядування – демократія,
Держава – диктує.
Самоврядування в державі –
Демократія в диктатурі.
Парадокс в єднанні!
Хробак/гумор/.
Хробак заліз в багно.
- Яке багатство!
Не дам, моє воно!
Так там сидить
І світу Божого не бачить,
Не чує співу,
Не знає неба голубого,
Ні добрих слів.
Там сидить, бо те його.
Воно йому -
Весняний запах цвіту,
Смак ніктару.
Та кому потрібне є воно?
А що хотіти?
Треба і його переробити.
В компанії:
« А ми, а ми, які є ми -
Пупок Землі!»
Чого там ще чірікати,
Заліз – сиди.
Хто літає -
Не чірікає,
Співає.
* * *
Народ і влада –
Що чоловік і жінка,
Не думає, як накормити,
А як лопату в руки дати.
Дурень/гумор/.
Не можна дурня
Називати дурнем -
Розумним не стане.
Та й користі нема,
Якщо вже дурним
Назвеш дурня.
Біда буде одна.
Зробився дурнем -
Легше те життя.
Виходить, що дурний -
Розумний, не дурний.
Не знаєш: чи розумний,
Чи дурень – дурний?
Самий розумний -
За дурня дурніший.
Виходить тоді,
Що один розумний,
А дурні – всі?
Думав, гадав -
Дурнем став.
* * * /лем/
- Ваню!
- Што?
- Здає сья мі же півні
Кури заклювали в курятнику!
Прощавайте добрі люди,
Писати мабуть вже не буду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264788
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.06.2011
автор: Володимир Кондратик