Давно в столиці не була
Тітка Валентина,
Та ось женити прибула
Братового сина...
Племінника стріла
Андрія(меншого)-
Обняла(зраділа!),
Та й пита у нього:
-Скажи ж,парубійку,
Як там батько й мати
Й чи не ти,Андрійку,
Мужем маєш стати?
Відповів юнак"уміло"
Своїй рідній тітці Валі:
-Ні.Я вибув з цього діла
Ще...у чвертьфіналі!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264236
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2011
автор: Літератор