Паскудство…

Ви  пробували  викинути  сміття  з  думок?  Я  нещодавно  вирішила  кинути  палити…Мовляв  від  цього  помирають  клітини  мого  мозку,  а  їдкий  дим  лише  давить,  не  даючи  нормально  мислити.  Закоханість-паскудна  річ.  Прокрадається  у  підсвідомість  і  починає  наводити  там  лад.  Хаос  не  п’янить,  не  викликає  емоцій  ейфорії.  Ти  починаєш  вірити  у  правила….А  гордість  тихесенько  спить  у  закритому  куточку  душі.  Ну  і  хіба  це  таки  не  паскудство?  Замріяність  про  поцілунки  і  усіляки  там  «асясяй»  робить  з  тебе  дебіла  і  деграданта,  що  по-ідіотськи  сам  до  себе  посміхається  на  вулицях.  У  мене  є  статеве  життя.  Я  кожен  день  займаюся  сексом  з  роботою.  Одного  разу  вирішила,  що  такого  задоволення  замало  для  феєричного  оргазму,  і  закохалася….Впустила  в  свою  голову  банального  звіра,який  замість  того,  щоб  рвати  свідомість  адреналіном,  тихесенько  скулить  в  кутку.  Усвідомлення  скупої  реальності  викликає  нестримну  злість,  яка  це  звірятко  в  тому  кутку  постійно  лупить.  Стає  себе  жаль….Це  найгірша  стадія  цієї  життєвої  епопеї  закоханості.  Соплі,  сльози,  сумні  пісні……Перестаєш  думати  про  секс…Ніколи  не  розуміла,  чому  я  в  такі  моменти  перестаю  думати  про  секс  з  НИМ?  Таке  враження,що  пристрасть  взагалі  втрачає  будь-який  сенс  і  право  на  існування.  Ніжність  цих  «прекрасних»  почуттів  більше  гадить,  аніж  приносить  щастя.  Приходить  посміхаючись,щоб  потім  лишити  в  душі  купу  екскрементів.  Таки  паскудство….  Ми  можемо  контролювати  свої  почуття.  Якщо  дійсно  цього  захочемо.  Потрібно  лиш  взяти  за  руку  підсвідомість  і  повести  в  потрібному  напрямку.  І  все  стане  на  свої  місця.  Правила  перестануть  існувати,  хаос  наведе  порядок  у  думках,  і  вогник  нестриманості  в  усьому  загориться  в  очах.  Я  підпалюю  сигарету,  втягую  дим,  щоб  викурити  жахливий  запах  в  душі,  і  легко  посміхаюся…  Все  знову  стане  просто:)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264117
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.06.2011
автор: Nika Alkovna