Захворіло Літо, захворіло,
Обливаючись гарячим потом!
Може, раптом, щось не теє з*їло?
Може вірус підчепило ротом?
Піднялася вмить температура.
Аж термометр зненацька луснув!
Навіть схудла Літечка фігура,
Як обідрана ущент капуста!
Помагав їй дощик милосердний,
Обливав водою, щоб остигла.
Але жарив полум*ям нестерпно
Промінь сонця, з посмішкой огидной.
Що ж робити Літечку з бідою?
Де сховатись від нестерпній спеки?
(Шепотіли хмари між собою
Про новітні засоби безпеки.)
Згуртувались, збилися у зграю,
Насварили сонце за образу,
Викрали вологу з водограю.
Вирішили діяти одразу.
Трав*янисті коси розчесали,
Розігнали мушок по домівках,
За горою сонечко приспали,
Закрутили вир у небі стрімко.
Загриміли громи в барабани,
Блискавка заблискала хвиляста,
Розлилися річки між лугами,
Вкрили Літечко цілющим рястом.
Ожило,омилося водою.
Стало ще вродливіше, чим бУло.
Літо! Ми пишаємось тобою!
І в тобі знаходимо притулок!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264115
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.06.2011
автор: Лунная соната