Обожнюю твої пальці,кисті,руки,нігті.Лінії,лінії вигини лінії.Дотики .Шкіра.Подихи.Точність.Вирази.Погляди.Повіки і вії.і шиї і вени.Руки.Повільні і терпкі.
Лоскотання нервів нервами кожним рухом.І декілька непотрібних фраз .Звуків.І подихів.Якби ж то можна була і не дихати.І інколи зовсім і не відчувати.Бо страшно.Чи приємно.Страшно приємно.
Голос який відгукується так рідко на рідкісні фрази і нерви.Голос.Який не бринить і не звучить.Не фальшивить і не підігрує.Просто голос.Просто пекельні голосові зв*язки.Якщо б ти заснув я б зайнялася сексом із твоїм голосом.
ЛІнії,лінії,вигини,дотики,руки,шия,час.Бракування часу.Чи його надмірна увага до нас.
Шия,обличчя,волосся і нерви.І так як на кухні вечеря з десерту.Без кави і чаю.Без цукру і води.Пусті чашки і протилежні поцілунки.Без смаку.Без пристрасті .Без відчаю.
Виробляється забагато шлункового соку та іншої рідини.Усі у відпустці.І місяць десь плачить на самоті.А твої руки забрали його від мене.
Спокійно.Занадто.Чи то не звикла?.І руки і дотики і одяг і міцність.Занадто приємно.і Занадто правильно.Без усього і навіть не чути музики.Вона там є .Так близько і так далеко.Не моя.Чи то моя.Не відчуваю.Не хочу знати.А ти слухаєш.
стук-стук-стук.Це не серце.Це пульс.Знадто швидкий.Занадто не потрібний.Відволікає.Відсутність пульсу?Можливо.Але потрібно щоб хоча б щось окрім тебе.Щоб не передозовувати.
Відчувати біль,але ревнувати,кидатися у пригоди і рятувати один одного із саморобних пасток.І так щоб боляче ,щоб побільше плачу і сліз.Побільше гніву і поломаних меблів.Побільше усього.
А хороше?Хороше нехай сумує за нами і стукає у двері із подарунками .Ми відкриватимемо або ховатимемося у собі.Але обов*язково щоб приходило.Хороше.Ти чуєш?Приходи.А ми побачимо
Лінії,лінії,лінії,лінії.Відсутність вигинів.Дика холодність.Душа.?так це твоя душа.Занадто швидко я її знайшла.ЧИ занадто рано.А як же кості і кров і органи а перевірки?Байдуже.Те все у придаток.Як бонус до душі і рук.
Бонуси.Я не народжувалася у сорочці щоб вигравати бонуси.Лотереї,джек-поти.Я взагалі.Я не народжувалася.Не пригадую такого моменту як "народження"
Але то нічого тепер я маю бонуси,дотики,руки і рухи.Безсилість і міцність.
Кров зупиняється.Чи то біжить по тілу із швидкістю часу.
Байдуже.Байдуже на усі все і вся.Мені потрібно вчитися.Нам потрібно жити і рахом чи окремо те потрібно робити.А там побачимо.
Будемо співати пісню Вакарчука.І бачити що буде далі.А жити потрібно .Без інтернету чи з ним.Без нотаток чи з ними.Без нас.Чи з нами.
А жити потрібно.У хаосі чи порядку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264101
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2011
автор: Just Are