56.ЖЕРТВА
Удар в щелепу – аперкот
І той вже на спині.
Піднявся – ще один удар
І знов лежить на дні.
Який великий і міцний!
Така шалена мить,
Хоч не тримає сам удар,
А той покірливо лежить.
Щоку підставив і дістав
В щелепу – на спині лежить,
Піднятись важко, але встав,
Другу підставив – благодать.
Який великий, вольовий!
Така шалена мить,
Бо сам тримає він удар,
А той з гордістю стоїть.
Тим себе підняв угору,
Бо велич у жертву приніс,
Зміцнив і випробував волю
І силі став наперекіс.
Коли б ударом він віддав –
Задоволення душевне б мав.
Як насолодою пожертвував –
Пітьму і пристрасть подолав.
Блаженство, невігластво, жага –
Все в полум’я жертовника!
Де жервоприношення – Істина.
В ньому я – велике Я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264019
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.06.2011
автор: Володимир Кондратик