55.ДОЛЯ
Поле пуповини з небес
Живить усіх на Землі.
Ми – діти їх, духом зачаті.
Мають вони в утробі своїй
Наш і кожен світ у світі.
Як оболонка на Землі
Закінчує свій подих,
То вилітає у світ інший
Виношений зрілий дух -
До життя там здатний.
Їжа є тілові життя,
А на добрі і злі дитя
Росте і по світах літає
До небес. Як все знає,
То і їх часткою стає.
Все тому шляху дає
Пуповина. Як змінити
Шлях? Та що може дитя
В утробі щось зробити?
Доля є. Лишається жити.
Коли розвинулось дитя
І гідне іншого буття,
Або надії вже нема -
Тоді вже не залежить те.
Небеса і пуповина -
Доля і життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264017
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.06.2011
автор: Володимир Кондратик