На стІни Твоєї свідомості в надії спираюся,
на пальцях сліди - то є знак від задумливих фресок.
Ти скажеш :"Намарно все!" та в марності я не покаюся.
Підводні течії в мені. У Тобі - тихе плесо.
Посеред каменів гострих маки із чорними зернами
зачервонілись. ПелЮстки схилились тихо в журбі.
Коли скажеш: "Йду!" каміння ще не покриється тернами,
як стану росою на маках й проросту у Тобі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263787
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2011
автор: Окрилена