Мамо… І в серці щось щемить.
Мамо… Це слово знають всі.
Дитя радіє їй у кожну мить,
Як квітка ранішній росі.
Мамо… І кожен з нас згадає
Печальні очі материні.
Мамо… І в серці заридає…
Чому ми не цінуєм нині?
Мама… у кожного своя.
Життя у муках нам принесла.
Недосипала, як зоря,
Світилась завжди щира й чесна.
Її сумна, тяжка сльоза
Тече лише заради нас.
Вона так часто і сама.
А ми жалієм просто час…
Життя людей, як ті сади,
Сьогодні квітнуть, завтра в’януть,
Зумій з любов’ю зацвісти.
Сніги байдужості хай тануть.
Цінуйте мамині слова
І не стидайтесь цінувати
Її затруджена рука
Завжди нас хоче обійняти.
Цілуйте мамину сльозу.
Цілуйте усміх материний.
Скажіть їй просто: «Я люблю»
І що вона для Вас єдина.
Хіба вона не варта слів?
Не варта щирої любові?
Згадайте своїх матерів
І подаруйте хоч розмову.
Цінуйте кожен мамин день!
Цінуйте, завжди так не буде.
Не в день концертів і пісень,
Даруйте радість в сірий будень!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263760
Рубрика: Присвячення
дата надходження 07.06.2011
автор: Olya Savchuk