Не вірив Павло в забобони, навіть думати не міг
Перед кіньми, рано-вранці, кіт дорогу перебіг.
Коли ввечері з роботи доїжджав він до села,
По обочині дороги бігло свійське порося.
За ним бігли мужики, аби наздогнати
Павло, зскочивши із воза, допоміг піймати.
Говорили, що у них - казус получився,
По дорозі у машині задній борт відкрився
Те жирнюче порося всі гуртом грузили,
Клаповухе верещало скільки було сили.
Павло віжками уміло також підсобляв,
Коло того поросяти, спину надірвав.
Після вдалої роботи випили потому,
Поїхали мужики й Павло теж додому.
Біля двору зла дружина чекала його
"Давай, каже, розшукувать - порося втекло"
Павло злякано сказав, сидячи на возі:
"Ми його вже не знайдем, воно вже в дорозі,
Неприємний казус цей треба пережити,
Неповіриш, що його я поміг грузити".
"Що ти мелеш, чоловіче, візьми схаменися,
Було б тобі не горілки, а смоли напиться.
Будеш сам, сказала жінка, свиней доглядати,
Щоб з просоння і в ночі міг їх впізнавати!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263630
Рубрика: Гумореска
дата надходження 06.06.2011
автор: Віктор Кущина