Вдягаю я всю розкіш мрій,
Коли до тебе поспішаю,
Холодний дощ чи буревій,
Щасливий, вже не помічаю.
Я знаю – ти зігрієш вмить
І серце, й душу сонцем літа,
Твій погляд крізь туман століть
Вдихне життя в стеблинки жита.
І знов відродиться життя,
Заколоситься щедра нива.
Так мати – радісна й щаслива,
Коли всміхається дитя.
А щастя, каже погляд твій,
Складається із наших мрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263609
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 06.06.2011
автор: Ерох2