Вірш просто так не з'явиться.
Він з'явиться з ненависті,
Із люті чи із заздрості,
З розпуки чи з жалю.
Я вірю в це, як в істину,
І знаю, що, воістину,
Ніколи я не вистигну,
Бо сам себе спалю.
Мій попіл — ще не згарище.
В душі немало жару ще.
І хтось, кому не гаряче,
Знайде мене колись.
Ми подамось за барвами.
Не будемо забарними.
З веселими забавами
Полетимо у вись.
Там, у небесній величі,
Сумне не пропливе лице.
Там з щастя і веселощів
Народиться мій вірш.
Не просто так народиться.
Він з'явиться із гордості,
З кохання та із радості
Розвинеться незгірш.
Боюсь лише байдужості.
Боюсь, її знайду в житті.
Боюсь, вона роздушить ті
Бруньки нових віршів,
Що з'являться лиш з радості,
З розпуки чи з ненависті,
А просто так не з'являться,
Хоч як би я хотів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263531
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.06.2011
автор: Єгор Юкрамов