Подзвони мені вночі - поговоримо.
Це вже не сумні вірші, все спотворено.
Я не схожа на тих фей, що з далеких хмар
Віддають комусь дари золотих Стожар.
Чорно-біле, як кіно, - це моє життя.
Розфарбуй його, немов із ниток шиття.
Подаруй комусь любов і сузір'я снів,
І не згадуй більше те, що не зміг змінить.
Ну а я піду туди, де барвінку рай,
Де свята квіткові, там, де цвіте розмай.
На мене образи ти більше не тримай.
Я люблю тебе - і це, я благаю, знай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263517
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.06.2011
автор: Юлія Солнцева