я твоя віртуальна машина
хочеш - сідай в кабіну
й кермуй.
Хочеш, роджу тобі зараз дитину,
Тільки в 3D намалюй.
Я твоя віртуальна машина.
Знаєш, існую в вікні.
Зранку до ночі, з півночі до днини.
Меседжі друкую тобі.
Створена богом програмного коду,
Сріблом екрану твого.
Люблю я зелену священну природу,
Й запалені очі...
Давай.
Ентер.
Го.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263417
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 05.06.2011
автор: Хельга Ластівка