Небо наче плаче дощем…

Подивлюсь  у  відкрите  небо,    
           Де  сонце  заховалось  вдалені.    
           Не  заважатимуть  люди      
           Мріяти  мені  у  юрбі.    
           Можливо  ще  побачу    
           Твій  погляд  я  у  далені.    
           Нажаль  не  повернути      
           Наших  сонячних  днів.    

 Пр:      А  небо  наче  плаче  дощем  сльози  ллє  на  землі,  
                   А  серце  моє  знає,  що  з  ними  сльози  ллються  із  душі.  
                   Тепер  з  тобою  бути  не  зможемо  ми  на  цій  землі.  
                   Лиш  зоряні  ночі  згадають  про  почуття  мої.  

 Здавалося  без  болі    
Пішов  ти  із  мого  життя.  
 Лиш  теплий  вітер  долі  
 Повіяв  тобі  в  незнану  даль...  
 Тепер  ми  лиш  знайомі,  
 А  серце  б*ється,  тож  як?  
 Невже  ці  дні  казкові    
 Ти  зовсім  не  запам*ятав.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263413
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2011
автор: Asya