Стиглий вірш

...схожі  на  виноградні  ґрона
розмови  двох  блукаючих  ілюзіоністів.
Поділю  тебе  навпіл  боляче,
куштуючи  по  одній  виноградинки  страху.
Зникатиму  несподівано
і  повертатимусь  в  дні  сонячного  затьмарення.
Переспілі  цінності  стікають  соком,
пахне  гнилим  в  кожному  дворі.
Танцює  комашиння  під  плескіт  долонь,
сп'янілим  засинає  вдоволений  натовп
і  продовжує  не  знати,  що  то  є  диво.
Твої  руки  з  недопеченого  тіста
прилипають  до  вікна  і  ніяковіє  за  ним  краєвид.
Поліетиленове  скло  захищає  від  дощу,
шурхотить  вітром  і  смакує  плоттю  з  тіста.
Ілюзіоністи  прагнуть  померти,
але  безсмертні  завжди  віддаються  снам.
Грішник  ж  тим  часом  зводить  храм
і  рубає  навпіл  людей,  які  прагнуть  дива.
А  ми  розмовляєм  виноградними  ґронами
і  поволі  гниєм  під  оплески  натовпу...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263303
Рубрика: Верлібр
дата надходження 04.06.2011
автор: Biryuza