Переклад вірша Віктора Пожідаєва
Не називай минувшину минулим.
У дні новому є її сліди…
За шал цвітінь садам не дорікнути,
плодам незрілим в їхній гіркоті.
Всьому свій час! У всього є вершина!
В словах і в тих є, мабуть, свій зеніт…
Ніколи ще природа не спішила
опІвніч пОлуднем щоб замінить…
Не поспішай картать свої незгоди,
собі самому й світу не бреши,
і доживеш до ясної погоди,
і смерть свою ти зможеш пережить.
Виктор Пожидаев
ДРУГУ
Не называй минувшее прошедшим
И в новом дне ищи его следы…
Не упрекай сады в безумье вешнем,
А в горечи незрелые плоды.
Всему свой час! Всему своя вершина!
Слова и те имеют свой зенит…
Ведь никогда природа не спешила
Глухую полночь полднем заменить…
Не торопись корить свои невзгоды,
Не лги себе, и миру не солжёшь,
И доживёшь до солнечной погоды,
И даже смерть свою переживёшь
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263239
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 04.06.2011
автор: Віктор Ох