Зустрілись. Наче ми й не розлучались.
На день пересікли свої стежки.
Ми все такі ж, хоча роки промчали,
і стали кроки наші більш важкі.
В його оселі, як завжди, приємний безлад.
Він пригощає мене авторським їством.
Коньяк і пиво, чай і каву п’ємо
із чашок, створених його єством*.
«За жисть» помОвчим або поговорим,
за те чи краще Україні й нам тепер,
хто більш суттєво помагає хворим –
чи терапевт, чи психотерапевт.
Сиділи на Андріївськім узвозі,
і спробували ритм вловить його.
Хтось, як і ми, чвалав по цій дорозі.
А хтось нас обігнав уже давно.
Зустрітись з другом так було чудово!
Ми без фальшивих пишномовних фраз
прощаємося наче ненадовго.
І далі тихо диба кожен з нас…
28-30.05.11
------------------------------
* - Мій друг Юрген Пті, у якого я гостював на День Києва,
має декілька хобі, в т.ч. поезія і кераміка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263212
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.06.2011
автор: Віктор Ох